Вторая жизнь для бездомных животных. Почему необходимо реформировать приюты

Виктор Копач Основатель проекта Animal IDГосударство и бизнес должны включиться в процесс переформатирования понимания роли приютов и культуры отношения к животным На сьогодні життя безхатніх тварин у притулках дуже складне, тому що вони переповнені й недофінансовані. Не вистачає місця, покриття навіть найважливіших витрат: на належне харчування, лікування та достатню кількість персоналу. Притулки ніби відокремлені від суспільства. В уявленні багатьох це місце, у яке можна звозити необмежену кількість тварин із вулиць і забути про них. Але це жодним чином не вирішить проблему безхатніх тварин.Така ситуація є наслідком відсутності культури поводження із тваринами в суспільстві. Усвідомлене та відповідальне ставлення до братів наших менших це нагальна необхідність і єдиний шлях до зменшення кількості покинутих та загублених тварин. А відтак безхатніх тварин та тих, хто перебуває в притулках.Проблеми безхатніх тварин та корегування культури поводження із ними: відповідальність за жорстоке ставлення, вимоги до належного утримання та поводження, реєстрація, захист їхніх прав мають вирішуватись на державному рівні. На жаль, поки що це не так. Тому так важливо, що з’являються активісти від бізнесу та просто небайдужі громадяни, які допомагають притулкам.Тварини мають захищатись законом.У багатьох країнах права тварин закріплені на законодавчому рівні. Наприклад, у Німеччині правила утримання тварин доволі суворі. Для утримання тварини вищої 40 см у холці, потрібно складати іспит. Право тварини на повноцінний вигул також закріплено законом. Недостатньо просто випустити собаку побігати на приватній території, потрібно йти з нею в місця для вигулу та адекватно навантажувати. Новий законопроєкт, який має бути оголошено в Німеччині на початку 2021 року ставить ще більше вимог: заборона тримати на ланцюгу, обов’язок вигулювати двічі на день не менше години, заборона залишати тварину надовго на самоті, заводчикам забороняється одночасно наглядати більш як за трьома приплодами та інше.Прогресивний світ у своєму ставленні до тварин керується й захищає 5 основних і беззаперечних свобод тварин, які були виокремлені Всесвітньою спільнотою захисту тварин — World Animal Protection. Вони містяться у Всесвітній декларації добробуту тварин.В Україні новий законопроєкт № 3796 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами, які утримуються в неволі» також покликаний захистити права тварин та вимагатиме від власників більш відповідального ставлення, реєстрації та ідентифікації.У цивілізованому світі на першому місці в культурі ставлення до тварин стоять гуманність та відповідальність, визнання прав та видових особливостей тварин.Україна тільки починає цей шлях. На щастя, соціально відповідальні компанії почали звертати увагу на це питання. З’явилися заклики забирати тварин із притулків, рекламні кампанії, які пропагують прилаштування безпородних тварин, адже вони нічим не гірші за породистих.У більшості європейських країн ідентифікація підшкірним мікрочипом та вакцинація прийнятті на законодавчому рівні і є обов’язковими. Проте детальні правила утримання тварин регулюється здебільшого на рівні муніципалітетів. Адже в кожному місті ситуація з тваринами може дещо відрізнятися: десь є безпритульні собаки, десь коти, десь їхня кількість буде невеликою, а десь — критичною. Це стосується і поширення зоонозів та заходів для їхнього контролю. Багато залежить й від інфраструктури міста, наявності притулків чи стерилізаційно-ветеринарних центрів.Притулки як тимчасове місце перебування тварин та освітній центр поводження із нимиЗараз притулок в Україні це здебільшого кінцева точка мешкання тварини. Потрапляючи туди, вона проведе в клітці все своє життя, а це 10−15 довгих років в ізоляції, замкнена від світу в чотирьох стінах, з мінімальним фізичним та розумовим навантаженням, майже без спілкування.Безперечно, притулок рятує тварину від небезпеки, яка чатує її на вулиці, але чи мусить тварина бути приречена на таке життя?Притулки (державні та приватні) дуже залежать від допомоги волонтерів. Її розмір визначає раціон тварин, доступність коштовного лікування та й банально чи буде тварина в цьому місяці вигуляна або так і не вийде за межі своєї клітки, тому що велика кількість тварин у притулку не дає можливості персоналу приділити увагу кожній.Прогресивний світ давно відмовився від такої моделі утримання тварин.Це дорого, неефективно та негуманно щодо тварин, які дуже потребують контакту із людиною. Притулки у Європі це лише тимчасове місце перебування, точка на їхньому шляху до власної домівки та люблячої родини.Таке ставлення започатковує в Україні притулок «Сіріус» — найбільший притулок для тварин в Україні. Проблеми, з якими стикаються всі притулки, через масштабність тут відчуваються дуже гостро. Тому було вирішено переформатувати притулок, створити нову модель, яка згодом може бути перенесена на інші притулки України. Новий, сучасний формат перетворить притулок на місце тимчасового перебування тварин та дасть змогу залучити бізнес, IT-компанії для його розвитку.Без допомоги міста, залучення бізнесу, допомогти великій кількості тварин неможливоМодульний, секторальний формат притулку дасть можливість соціально свідомим бізнесам брати під опіку окремий сектор: розбудовувати його й піклуватися про його мешканців. Один такий сектор дозволяє розмістити до 50 тварин.За проєктом на території розмістяться комфортні будиночки для тварин, для персоналу, ветеринарна клініка, великий вигульний майданчик, лекторій, магазини із товарами для тварин.Притулок має стати простором, у якому буде комфортно і тваринам, і людям, місцем, їхньої зустрічі, де приємно провести час усією родиною й обрати собі нового члена сім’ї.Це більше не довічне ув’язнення, а лише тимчасове місце перебування тварини, у якому її адаптують до майбутнього життя в родині: проведення необхідних медичних процедур, робота із кінологом. А люди, які приїжджатимуть для знайомства із майбутнім членом родини, будуть мати можливість погуляти, поспілкуватись із ними, здобути корисні знання щодо поводження, прослухати лекції про особливості їхньої поведінки та про відповідальність власника.І це ще одна важлива роль притулку: навчити нових власників відповідальному ставленню.На даний момент у притулку Сіріус вже відкрито та заселено перший модуль — це 16 вольєрів та почалося будівництво другого модуля. Вартість одного модуля — 2,5 млн грн. Для того, щоб зібрати кошти на подальшу реконструкцію, притулком запущено освітній проєкт, щоб змінити ставлення до тварин в Україні. У рамках проєкту, разом із блогером псом Гермесом буде випущена книга «Практичне керівництво з людинознавства». У жартівливій формі пухнастикам буде розповідатися про те, як жити поряд із людиною та зрозуміти її поведінку. «Давно мріяв завести собі людину, але не знаєш, з чого почати?» — питає Гермес. Звичайно, це звернення до нас, людей. Живучи поряд із тваринами, ми маємо вивчати й поважати їхні особливості, потреби.Також, кожна тварина в притулку має проходити реєстрацію, мати власний профіль на сайті, де є інформація про неї, її фото. Туди ж додається інформація про нового власника.Зараз система Animal ID об’єднує інформацію про тварин більше ніж 200 притулків, комунальних підприємств. Інформація про кожну тварину доступна та прозора. Це дуже важливо для залучення бізнесу та значно підвищує шанси тварини бути прилаштованою. У притулку Сіріус зараз майже кожна тварина зареєстрована в міжнародній базі Animal ID. І новий власник отримає всю історію тварини, медичні дані, а притулок зможе відслідковувати її подальшу долю. Самостійно зареєструвати власну тварину в базі Animal ID можна безкоштовно через мобільний додаток або на сайті.Держава та бізнес мають включитися в процес переформатування розуміння ролі притулків та культури ставлення до тварин.Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ