Верховенство права в опасности. Каковы долгосрочные последствия решения КСУ

Катерина Бусол Юрист и аналитик Chatham House Вопросы о приверженности Украины верховенству права, вызванные решением КСУ, имеют долгосрочные вредные последствия Рішення Конституційного Суду України (КСУ) скасувати повноваження Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) щодо перевірки та оприлюдення декларації усіх посадовців, а не лише суддів, та декриміналізувати подання у деклараціях некоректних даних викликало очікуване обурення суспільства. Позиція КСУ підриває антикорупційний порядок денний України та її співпрацю з основними партнерами, зокрема ЄС і МВФ. Та найголовніше, рішення КСУ ставить під сумнів відданість України верховенству права та демократичному управлінню державою — цінностям, які лежали в основі Революції Гідності.У пошуку оптимального варіанту виходу з конституційної кризи та перезапуску КСУ Україні варто звернути увагу на події навколо контроверсійного законопроєкту «Про внутрішній ринок Великобританії» (Законопроєкт) і зміцнити свою відданість верховенству права на практиці.Верховенство міжнародного та національного праваПерша версія Законопроєкту, розробленого британським урядом, уповноважувала міністрів приймати нормативно-правові акти, які можуть порушувати зобов’язання Об’єднаного Королівства за міжнародним правом, зокрема за Угодою про вихід Британії з ЄС.«Верховенство права передбачає дотримання державою своїх зобов’язань за міжнародним і національним правом». Можливість порушувати міжнародне право суперечить звичаєвим нормам про те, що держави повинні добросовісно дотримуватись своїх міжнародних договорів і не можуть посилатись на положення свого внутрішнього законодавства як на виправдання для невиконання договору. Обидва правила закріплені у Віденській конвенції про право міжнародних договорів, сторонами якої є і Великобританія, і Україна.Британська юридична спільнота одноголосно заявила, що можливість порушувати міжнародні договори є неприпустимою для демократичної держави. Така поведінка підриває як правопорядок всередині країни, так і її міжнародний авторитет. Через потужну аргументовану опозицію, контроверсійні положення Законопроєкту були згодом видалені.Враховуючи події у Великобританії, Україна повинна забезпечити безумовний примат верховенства права для всіх гілок влади. Наразі рішення КСУ ставить його під сумнів.Угода про асоціацію визначає, що верховенство права та боротьба з корупцією є основоположними принципами співпраці України та ЄС (ст. 3, 14). Ратифікована Верховною Радою у 2014 році, Угода стала частиною національного законодавства України. Україна також є стороною Конвенції ООН проти корупції та Кримінальної та Цивільної конвенцій Ради Європи про боротьбу з корупцією.Своїм рішенням КСУ, фактично, санкціонував частковий відступ України від зазначених міжнародних договорів і національного законодавства, яке імплементує їхні положення. Суд прямо не легітимізував порушення міжнародно права, як це зробив Законопроєкт. Натомість, його рішення, не менш небезпечне за своєю суттю, скасувало основні – й одні з найбільш ефективних — національні механізми, які імплементували міжнародні зобов’язання України щодо боротьби з корупцією.Конфлікти інтересів і логіки Актикорупційна справа КСУ має і інші моменти, які викликають запитання. У рішенні КСУ часто апелює до принципу незалежності судової влади від законодавчої та виконавчої (пп. 5−6). Проте виникають сумніви, чи сам Суд діє повністю незалежно та неупереджено, коли мова йде про особисті інтереси суддів. НАЗК виявило незадекларовані статки численних посадовців, у тому числі суддів КСУ. Двоє таких суддів не заявили про конфлікт інтересів і, все одно, брали участь у розгляді антикорупційної справи.Скасовуючи кримінальну відповідальність за подання недостовірних відомостей у деклараціях як невиправдано сувору, КСУ не обґрунтував свій підхід до оцінки пропорційності покарання. НАЗК відреагувало на це, навівши перелік країн, які за декларування хибної інформації передбачають позбавлення волі. Враховуючи масштабність корупції в Україні та її корозійний вплив на всі сфери публічного та приватного життя, легші форми покарання, зокрема штрафи та громадські роботи, навряд чи будуть ефективними у її подоланні.Далекосяжні наслідки Питання щодо глибини відданості України верховенству права, породжені рішенням КСУ, мають далекосяжні шкідливі наслідки.Сумніви щодо доброчесності одного з найважливіших судів країни в антикорупційній справі заглиблюють і без цього тривожну зневіру суспільства у судовій владі. Такі тенденції зменшують готовність українців у майбутньому приймати рішення у складних і потенційно сенситивних справах, зокрема тих, що стосуються збройного конфлікту на Донбасі.Сумніви щодо відданості України своїм міжнародним антикорупційним зобов’язанням можуть створити хибне уявлення про те, що Україна дозволяє собі обирати, яких міжнародних зобов’язань їй дотримуватись. Таке викривлене сприйняття може підірвати роки відданої роботи державних органів і громадянського суспільства з розробки юридичної стратегії – lawfare — задля притягнення Росії та її вищих посадових осіб до відповідальності у міжнародних судах за тяжкі злочини в окупованому Криму та на Донбасі.Проте чи не найгіршим наслідком рішення КСУ є підрив ідеалізму молодих українських фахівців, багато з яких є випускниками найавторитетніших вишів світу, які відклали свої кар’єри (і значно достойніші зарплати) у бізнесі або закордоном на другий план і долучились до державної служби задля побудови в Україні прозорого державного управління на основі примату прав людини і верховенства права.Саме тому при зваженні варіантів виходу з цієї конституційної кризи українська влада повинна пам’ятати, що на кону — значно більше, аніж антикорупційна політика.Думки, висловлені у даній публікації, належать виключно авторці та необов’язково відображають позицію інституцій, з якими вона афілійована. Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ