Новая карта Украины. Каковы риски?

Геннадий Зубко Экс-вице-премьер-министр — министр регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины Новое деление по районам — это хорошо и правильно. Главное сейчас — не испортить идею неуклюжей реализацией. Как говорится: семь раз отмерь Лягти спати в одному районі області, а прокинутись в іншому. Така реальність не сьогодні-завтра очікує більшість з нас. Нічого страшного в цьому немає, але за умови, якщо все вірно прорахувати, підготуватись і обійти ризики.Днями Верховна Рада має розглянути проект постанови нового районного поділу України, яку підготував уряд, в якій замість 490 існуючих районів передбачається 129. Укрупнення і зменшення кількості районів — необхідний, правильний і логічний крок в рамках децентралізації, яку ми почали у 2015 році. На першому етапі ми формували базовий рівень адмінтерустрою — об’єднані територіальні громади, на кінець минулого року ми сформували 1041 ОТГ, зараз у перспективних планах на всій території України — 1470. Другий етап — реформування районного рівня. Ціль, яку ми переслідували: остаточно позбутися радянської системи управління, наблизити Україну до європейської системи NUTS-2, яка передбачає максимум послуг спустити ближче до людей — на громади, прибрати дублювання владних повноважень на місцях, а за районами залишити організацію системи державної виконавчої влади на місцях. Так це працює в Європі.Зараз в урядових пропозиціях районів вже 129, а до моменту голосування у парламенті, ймовірно, буде ще більше. Ми побачимо, як народні депутати влаштують «танці з бубнами», щоб «накинути» пару-трійку районів «під себе», аби закрити якийсь свій гешефт у регіоні чи окрузі. Занадто велика спокуса — «під шумок» отримати кишеньковий район. В цьому і полягає головний ризик, адже забаганки та амбіції політиків, як показує практика, надто дорого обходяться державі.Окрім цього, я бачу ще кілька больових точок нового районного поділу.Створення районів, де проживають етнічні меншини.Наразі найбільший суспільний резонанс — навколо Берегівського району на Закарпатті, який вже прозвали «угорським», та Болградського в Одеській області, де проживають етнічні болгари. Безумовно, і угорці, і болгари є такими самими українцями як і всі інші українці різного етнічного походження. Але, щоб уникнути будь-яких спекуляцій, інсинуацій та ризиків у майбутньому, при створенні таких районів потрібно їх «витягувати», об’єднуючи з громадами етнічних українців та посилюючи зв’язки і співпрацю. Маючи досвід Криму і Донбасу, потрібно робити так, щоб уникнути можливого напруження в інших місцях. Наприклад, наша пропозиція полягала в тому, щоб Берегівський район увійшов до Мукачівського і був протягнутий від кордону з Угорщиною до кордону з Львівською областю.Куди діти армію чиновників, яких звільніть після укрупненні районів? Як ефективно побудувати нову модель управління на районному рівні?В існуючих РДА зараз працює близько 48 тисяч держслужбовців, витрати на їхнє утримання — близько 6,4 млрд грн., середні витрати на утримання 1 працівника РДА на рік — 133 тис грн. Після реформи районного рівня матимемо на районному рівні близько 14 тисяч держслужбовців. Можна піти простим шляхом — забрати зекономлені кошти до держбюджету. Але так ми не змінимо якість менеджменту на місцях. Моя пропозиція інша: підвищити вимоги до компетенцій держслужбовців, запропонувати їм конкурентну зарплату та, відповідно збільшити навантаження (4 працівника РДА на 10 тисяч населення). В результаті – сформувати на конкурсній основі якісні потужні команди, котрі зможуть координувати, управляти процесами та делегованими повноваженнями від держави. А за інших фахових службовців, будуть змагатись об’єднані громади.Територіальні підрозділи виконавчої влади на місцях. Вони теж мають переформовуватися відповідно до нового районного поділу.Лише у Збройних Силах 522 районних і міських військкоматів, які потрібно реорганізувати. Така ж історія з територіальними управліннями соцзахисту, освіти, медицини, правоохоронних органів — всіх міністерств і відомств. Це реорганізація численних структур на місцях, зміни до профільних законів — це величезна робота, яку потрібно робити вже зараз.Інфраструктура послуг. Жителям міст і сіл не варто хвилюватися через зміну конфігурацій і функцій районного рівня й тим, що доведеться їздити за довідкою світ-заочі у новий район. Всі адміністративні і соціальні послуги мають надаватися у ЦНАПах у громадах. Щоправда ЦНАП має бути не просто в кожній громаді, а у 30-хвилинній доступності. І ось тут і виникає проблема: бо ЦНАПи ще потрібно створювати. Станом на минулий рік ЦНАПів було вже 796, ще 200 ЦНАПів мали бути створені у 2020-му, але поки що ми їх не побачили. Така ж ситуація з Центрами безпеки, амбулаторіями, школами, дитсадками — всіма послугами, що мають надаватись людям і бути максимально до них наближеними. Мережі доступності базових послуг ми розробили ще у 2018-му.Тож новий районний поділ — це добре і правильно. Головне зараз — не зіпсувати ідею недолугою реалізацією. Як кажуть: сім разів відміряй.Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ