Как технология блокчейн меняет экономические взаимоотношения

Криптоентузіасти палко вірять у потенціал першої криптовалюти, називаючи Біткоїн “активом на трильйон доларів” і передрікають обвал старої фінансової системи. 

Скептики наполягають, що цінність першої криптовалюти дорівнює нулю, а сам Біткоїн не має нічого спільного з грошима, і прирікають його на таке ж знецінення, як під час тюльпаноманії.

Спробуємо з’ясувати як технологія блокчейн і, зокрема, Біткоїн, впливають на розвиток децентралізованих моделей бізнесу.

Економісти впевнені у своїй правоті, коли вказують на обмеження Біткоїна як віртуальних грошей та нової платіжної системи, яка начебто замінить теперішню фінансову систему. 

Апологети Біткоїна на рівні особистого досвіду також абсолютно впевнені щодо економічного потенціалу першої криптовалюти. Якщо всі праві, то хто ж помиляється?

Визначення “криптовалюта” — ось головний камінь спотикання щодо феномену Біткоїна між криптоентузіатстами і класичними економістами. 

Іронія полягає в тому, що на практиці Біткоїн зазнав успіху зовсім іншого характеру — він виявився затребуваним для застосування не так, як задумувалося винахідником, чи як того хотілося б криптоентузіастам. 

Сьогодні основне застосування Біткоїна — це засіб накопичення. Водночас Біткоїн не обмежується виключно функцією заощадження, це інструмент, що забезпечує фінансову суверенність особистості, його неможливо заборонити та конфіскувати. 

Біткоїн не відбувся як платіжний засіб, але еволюціонував у щось значно більше, ніж виключно платіжна система чи цифрові гроші. 

Появу Біткоїна можна порівняти з винаходом інтернету та його подальшим впливом на світову економіку. Подібність полягає в тому, що вся криптоекосистема — це така ж децентралізована структура, що дозволяє взаємодіяти контрагентам в середовищі з відкритими уніфікованими правилами протоколів.

Одним із перших протокольних рішень в інтернеті, що “злетіло” була електронна пошта. На початку становлення глобальної мережі інтернет користувачі могли листуватися поміж собою виключно в рамках локальної мережі. 

З поширенням протоколу SMTP (Простий Протокол Пересилання Пошти) з’явилася можливість листуватися з ким завгодно. 

Завдяки оновленням у відкритій архітектурі інтернет став платформою для розвитку електронної комерції та онлайн-медіа. 

Згодом поповнився такими гігантами як Amazon, eBay, Skype та Google. Водночас електронні листи досі залишаються важливою нішею глобального інтернету.

Біткоїн — це перше успішне рішення децентралізованих блокчейн-мереж, як свого часу електронна пошта стала “першим додатком” на ранньому етапі розвитку мережі інтернету. 

Криптопротоколи та криптоактиви — це всього лиш частина значно ширшої екосистеми, навколо якої розвинулась своя окрема інфраструктура, децентралізовані сервіси та безліч інших цифрових продуктів.

Основний внесок Біткоїна полягає в розвитку нових соціальних та економічних способів взаємодії людей. 

Теперішня економічна система — це сукупність різних форм і організацій співпраці людей та організацій один з одним. 

Однак способи взаємодії між учасниками економічних процесів не уніфіковані, здебільшого зафіксовані усними домовленостями чи письмовим контрактом. 

Якщо і є автоматизація взаємодії, то здебільшого це не екосистемне рішення, а локальне, тобто таке, що працює для обмеженої кількості учасників. 

Криптоекономіка, яка розвивається на базі технології блокчейн, є основою для побудови нових шаблонів взаємодії між економічними агентами. Такі шаблони є уніфікованими, з відкритим кодом та вбудованим механізмом арбітражу. 

У традиційній ринковій економіці в разі невиконання умов контракту арбітраж здійснює третя сторона, в криптоекономіці — алгоритм протоколу.

Криптопротоколи можна порівняти з основними принципами, за якими побудована транспортна система, що сполучає безліч вулиць, міст та країн. 

До прикладу, ми можемо безперешкодно долати кордони за умови, що стандарти побудови транспортного полотна сформовані за схожим принципом на території решти країн. Криптопротоколи як і вищезгадані стандарти доступні для використання всім і кожному, і водночас не належать нікому зокрема.

Cпробуємо розібратися в економічних перевагах децентралізованих механізмів управління крізь призму теорії трансакційних витрат. Нобелівський лауреат з економіки Рональд Коуз вперше сформулював в роботі 1937 року “Природа фірми”. 

До трансакційних витрат належать ті, що люди та організації виділяють на підтримку взаємодії одне з одним. Такі витрати відомі ще як “холості витрати”, оскільки вони не створюють доданої вартості, але суттєво гальмують економічні процеси в ринкових системах.

Зниження “холостих витрат” сприяє більш якісному перерозподілу ресурсів та збільшенню прибутку, що є головною метою компаній. Наприклад, зі здешевленням та поширенням техніки копіювання і цифрових засобів комунікацій витрати на пошук інформації та її передачу знижуються майже до нуля. Крім цього, зменшуються витрати на ведення переговорів та укладення договорів. 

Використання криптотехнологій радикально змінює співвідношення трансакційних витрат. 

Впровадження уніфікованих криптопротоколів та вбудований механізм арбітражу дозволяють учасникам економічних процесів порозумітись між собою, мінімузуючи витрату ресурсів. Один протокол — необмежена кількість економічних агентів!

В криптоекономіці при формуванні бізнес-процесів та подальшій економічній діяльності не виникають витрати на збір та обробку інформації, проведення переговорів, прийняття рішень та юридичний захист. 

Завдяки розвитку криптоалгоритмів, вищезазначені функції можуть бути повністю прописані в смарт-контрактах, а трансакційні витрати зведені до мінімуму. 

Зводити Біткоїн виключно до транзакцій, грошей та інвестиційного активу — це доволі обмежений погляд на технологію. 

Блокчейн Біткоїна може слугувати базисом для інших застосувань. Зокрема, корпорація Microsoft запустила технологічне рішення децентралізованої ідентифікації (DID) особистості ION на блокчейні першопрохідця. 

Крім цього, сьогодні існують тисячі проєктів побудови екосистемних рішень на базі публічних блокчейнів. Одним із найуспішніших прикладів експериментів з криптопротоколами та подальшого розвитку децентралізованих систем є поява так званого “DeFi”. 

Децентралізовані фінанси (DeFi) — це загальнодоступна екосистема фінансових сервісів на базі публічних блокчейнів, переважно Ethereum. 

Біткоїн можна вважати першим прототипом DeFi, функціонал якого обмежений виключно платежами, оскільки в ньому немає смарт-контрактів. 

Якщо класичний контракт — це здебільшого письмова угода з переліком певних умов, то смарт-контракт — це закодований контракт, що виконується на блокчейні. 

Смарт-контракти дозволяють автоматизувати значну кількість процесів. Завдяки самоуправлінню зменшуються трансакційні витрати, натомість досягаються дешевизна і швидкість.

Смарт-контракти простимулювали розвиток децентралізованих додатків (DApp), призначених для фінансового застосування. У кілька кліків на вашому смартфоні стають доступними всі аспекти фінансових послуг: кредитування, страхування, позикові операції, торгівля в рамках децентралізованих структур.

Сервіси децентралізованого кредитування дозволяють користувачам позичати криптоактиви й надавати їх у позику, та в новий спосіб заробляти додаткові відсотки на вільних активах. 

Децентралізовані обмінники — обмінювати криптоактиви без посередтництва централізованих бірж.

Концепція пулу ліквідності дозволяє DeFi-системі автоматично знаходити контрагентів на основі загального попиту та пропозиції. Наприклад, визначати ставку по позиках, аналізуючи загальну пропозиції капіталу і попиту на кредити, що дотепер було неможливим в традиційній фінансовій системі.

Децентралізоване страхування мінімізує ризики при зберіганні активів у випадку помилки в смарт-контракті. 

Стейблкоїни — криптоактиви з фіксованою ціною, прив’язані до фіатної валюти, стабілізують притаманну криптоактивам загальну волатильність. 

Синтетичні криптоактиви створюють похідні фінансові інструменти — деривативи на блокчейні. 

DeFi-сектор нагадує конструктор Lego, елегантність рішення, якого полягає в комбінуванні безлічі децентралізованих програм. Кожна з них взаємодіють та інтегруються поміж собою, утворюючи цілковито новий пласт продуктів та в підсумку — окрему екосистему фінансових сервісів. Це, зокрема, пояснює стрімке зростання капіталізації крипторинку та DeFi-сектору. 

Стихійно утворилась нова економічна реальність, з окремими стейкхолдерами, чиї економічні інтереси підсилюють одне одного. Це і є значною перевагою криптоекономіки та, можливо, єдиним критерієм її виживання.

Поява публічних блокчейнів створила умови для кардинального зниження “холостих витрат”, об’єднання різних пластів бізнесу та зменшення “тертя”.

Біткоїн першочергово цікавий тим, що перед нами розгортається унікальний живий соціально-економічний експеримент, в якому реалізуються децентралізовані механізми управління активами з використанням криптографії. 

На прикладі DeFi-сегменту бачимо, що прозорі децентралізовані економічні моделі, які автономно працюють за внутрішніми незмінними алгоритмами, винагороджують своїх учасників та розвиваються завдяки їхньому зворотному зв’язку, поступово конкуруватимуть з економіками старого типу. 

Можна передбачити, що у майбутньому ми спостерігатимемо розвиток криптоAmazonів та криптоFacebookів. Це будуть не звичні в нашому розумінні компанії, а екосистеми — без конкретного засновника, але такі, що оптимізують використання ресурсів, відкриють людству доступ до капіталу, знизять “холості витрати” та започаткують нову еру підприємництва.

Криптоекономіка на базі технології блокчейн задала новий формат для взаємодії економічних агентів. Децентралізована модель бізнесу — це той внесок криптопротоколів та, зокрема, Біткоїна, що наразі недоступний для розуміння переважної частини класичних економістів.

Співавторка: Лілія Тулупенко, комунікаційниця експертної групи з розвитку віртуальних активів Міністерства цифрової трансформації