Валютний курс осінь-зима 2021: що стоїть за битвою протилежних прогнозів

Укрінформ узагальнює думки експертів щодо курсових перспектив національної валюти   Ситуація на валютному ринку спокійна і напрочуд, як для початку-середини осені, коли, зазвичай, гривня помітно девальвує після літнього зміцнення, сприятлива для української нацвалюти. Проте, все частіше в інформаційному просторі з’являються публікації-прогнози під заголовками на кшталт: “Курс долара розвернеться на 180 градусів”, “Вартість долара суттєво зросте”, “На гривню чекає падіння”… Й водночас у інших (а іноді, і в тих же ЗМІ) прогнозують: “Долар може обвалитися до рекордної за останні роки позначки”, “Гривня продовжить зміцнення” й тому подібне…    Які ж аргументи авторів цих антагоністичних “вангувань”?  І які з прогнозів у підсумку таки справдяться? Чому гривня не зайшла у традиційне осіннє “піке”   Незважаючи не те, що влітку експерти ледь не в один голос прогнозували девальвацію гривні з початком нового ділового сезону, цього не сталося – плавне посилення української валюти тривало. На відміну від попередніх років (за винятком 2019-го), коли гривня, нагулявши у міжсезоння “жирок”, під осінь швидко його втрачала.  Цього разу збіглись в часі кілька сприятливих для гривні факторів. Більше того, через продовження їх дії багато економістів кажуть про відсутність підстав для “провалу” нашої валюти і принаймні у найближчі місяць-півтора. Досвід попередніх років й побіжні оцінки головних чинників, що, зазвичай, впливають на валютний курс, і справді підказують: особливих підстав хвилювалися за гривню начебто немає. Ситуація на основних експортних ринках хоча й не така, як була кілька місяців тому, до зниження цін на руду (з понад $200 до $140 за тонну), усе ще сприятлива. Аграрії збирають рекордний врожай зернових, і попит на їхню продукцію у світі зберігається, подекуди навіть є можливість трохи потіснити конкурентів. Хоча нерезиденти й виводять частину отриманих при погашенні попередніх емісій ОВДП коштів, ідеться не про критичні для економіки суми. Мінфін виконує план запозичень (нехай і ціною підвищення їх вартості). Плани бюджетних надходжень, кажуть, перевиконуються. Місія МВФ дистанційно працює в Україні, й жодних різких заяв від функціонерів Фонду стосовно можливого припинення співпраці чи затяжної паузи в переговорах про надання чергового кредитного траншу немає. Більше того, розрахуватися із попередньою заборгованістю перед кредиторами (останній цьогорічний пік виплат припадав на вересень) й підтримати рівень золотовалютних резервів допомогли кошти, надані влітку МВФ у рамках антикризового розподілу спеціальних прав запозичення поміж країнами-учасницями. Плюс багато економістів пишуть про тенденцію до глобальної інфляції долара. То ж з якого дива він має рости винятково у протистоянні з українською гривнею? Навпаки. Вона нині входить до десятка найбільш стійких до “американця” валют.                                                                                                          З видимих ознак на ослаблення гривні може грати хіба що украй неприємна для нас ситуація на світових енергетичних ринках, де нафта перевалила в ціні за $80 за барель, а газ — за $1100 за тисячу кубометрів. Але ж згадані вище фактори хоча, може, й не збалансують негатив повністю, та однозначно утримуватимуть нашу валюту від різкого знецінення. Й загалом тиску на валютний ринок “імпортного” чинника ми не помічаємо, оскільки імпортери не поспішають із закупівлями в очікуванні посилення карантину й послаблення у цьому зв’язку попиту на завезені товари. До того ж, на користь оптимістичних для гривні прогнозів реальна ситуація на міжбанку, де останніми тижнями відбуваються лиш незначні “гойдалки”, а Нацбанк тільки викуповує надлишки валюти, стримуючи більш жваве зміцнення гривні. Однак при цьому зустрічаємо у ЗМІ чимало невтішних для української валюти експертних вангувань. Невже автори таких прогнозів і справді щось знають? Чи все-таки – чогось хочуть? Валютна осінь: які прогнози переважать “Гривнепесимісти” поміж головних аргументів, які можуть якщо не зараз, то за кілька тижнів чи місяців каталізувати девальвацію нашої валюти,  називають згадане вже зниження світових цін на експортну сировину та зростання вартості енергоресурсів. Кажуть, що нинішнє прохолодне ставлення іноземних власників українських ОВДП до вкладання виручених при погашенні облігацій попередніх емісій грошей у нові цінні папери – також доволі тривожний сигнал. Адже будь-яка іскра (чи то соціальне збурення, чи економічний форс-мажор, чи така звична для нас – часто штучно роздмухана спекулянтами –  паніка) може розпалити полум’я недовіри до українських цінних паперів. Виведення капіталів посилиться, що гривні одразу ж і відгукнеться. Також зберігаються політичні й бюджетні ризики. Незважаючи на запевнення, що план бюджетних надходжень цьогоріч буде перевиконано, увесь приріст можуть “з’їсти” додаткові витрати на компенсацію місцевій владі, комунальникам і населенню різниці в тарифах через небачене подорожчання енергоносіїв — передовсім, природного газу.   Плюс (але це вже йдеться про підстави для плавної, а не різкої девальвації гривні) більшість гравців вважають, що курс долара в Україні досяг цінового дна. Тому й намагатимуться максимально притримувати валюту в очікуванні кращих для себе курсових показників. Утім, президент інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак вважає, що найближчим часом визначальний вплив на обмінний курс матимуть саме  позитивні для гривні чинники. “Ми й справді звикли до сезонності, коли наприкінці літа – на початку осені долар і євро, зазвичай, у ціні зростають. Й це спонукає українців наввипередки бігти скуповувати валюту. Але цього року такого не сталося. Хоча багатьом і здавалося, що сезонна девальвація буде ще більшою. Адже вересень був найскладнішим за останні роки місяцем для розрахунків України за зовнішнім боргом  – довелося виплатити майже $3 мільярди за місяць, чого раніше ще не було. Тим не менше, країна успішно пройшла цей пік. Безумовно, маємо подякувати МВФ за подарунок — розподіл спецправ запозичень між усіма країнами-учасницями. Але для України було особливо доречним те, що виплати ($2,7 мільярда) припали на серпень — якраз перед піком наших розрахунків із кредиторами”, – пояснив економіст у коментарі Укрінформу.  Доволі спокійним, за його оцінками, буде і жовтень. В країну продовжуватиме надходити більше валюти, ніж виводитися. Доходи від експорту руди й металу усе ще на високому рівні, хоча й нижчі, аніж улітку. Зате починається експорт нового рекордного врожаю. За прогнозами Козака, зернових і олійних культур цього маркетингового року буде експортовано більше – за доволі високих світових цін.         Крім того, зростають надходження від українських заробітчан. Цього року в НБУ оцінюють їх не менш ніж у $13 мільярдів, тоді як у 2019-му і 2020-му йшлося про перекази приблизно на $12 мільярдів. Тарас Козак звертає увагу й на поступове відновлення інтересу іноземних інвесторів до українських ОВДП. “Приміром, на аукціоні у вівторок, 28 вересня, обсяги купівлі наших державних паперів нерезидентами зросли приблизно на 2,5 млрд гривень. А для того щоб їх купити, іноземці заводять в Україну валюту і продають її на міжбанку”, – нагадав експерт. Поміж позитивів, за його словами, і те, що план бюджетних надходжень успішно виконується. Надмірна емісія гривні для фінансування видатків, вочевидь, не знадобиться. Висновок: валютний курс коливатиметься в діапазоні 26,5-27 гривень за долар. Якісь зміни Козак прогнозує хіба що наприкінці року. Й пояснює: “Коли бюджет традиційно “вихлюпує” на ринок величезні обсяги гривні. Не можемо ми поки що рівномірно проводити рік за бюджетними видатками. Саме під кінець року розпорядники коштів закривають контракти, отримують із бюджету оплату. Частково ці гроші йдуть на валютний ринок, на купівлю євро і доларів”. Що стоїть за закликами: “гривня впади” Появу ж наприкінці вересня низки прогнозів щодо девальвації гривні президент інвестиційної групи “Універ” пояснює або намаганням “розкачати” ринок через фізичних осіб, щоб спровокувати ажіотаж, або спробою вгадати курсові тенденції. “При цьому на великих гравців ринку, основних покупців валюти, такі публікації жодним чином не впливають. Вони мають своє бачення ситуації, аналізують її, чітко розраховують власні потреби. Тож, радше, йдеться про намагання вгадати, як розвиватиметься курсова ситуація надалі. Думають: якщо цього року сезонної девальвації на початку осені не було, можливо, треба чекати на неї вже в жовтні… Але загалом нинішні події на валютному ринку схожі на те, що відбувалося у 2019 році, який країна також пережила без сезонного знецінення гривні. Проте, цьогоріч Нацбанк вже не дозволить їй так сильно зміцнюватися. Бо два роки тому це спричинило неабияку критику на його адресу — зокрема, з боку уряду. Адже міцна гривня зменшує бюджетні доходи, коли імпортне ПДВ потрапляє в бюджет за низьким курсом”, – підсумував Тарас Козак. І ще одне. Експерти кажуть, що роздмухуванню панічних настроїв довкола можливого знецінення гривні сприяють і деякі журналісти. Адже часто, вчитуючись у публікації з апокаліптичними для національної валюти заголовками, з’ясовуємо, що експерти, на яких посилаються ЗМІ, прогнозують доволі незначну її девальвацію  – до позначки 26,7-26,8, зрідка  — 27 гривень за долар. Якщо згадати, що на початку року курс становив 28,2 – 28,4, то всі ми прекрасно розуміємо: негативні прогнози не такі страшні, як іноді їх у заголовках і анонсах малюють. Яким буде курс у 2022 році А що ж з більш віддаленою перспективою? Аналітики Київської школи економіки (КШЕ), приміром, вважають, що наступного року середній обмінний курс не перевищать 28 – 28,2 гривні за долар. Про це під час представлення експертного аналізу законопроєкту про державний бюджет повідомив керівник Центру макроекономічного моделювання КШЕ Юрій Шоломницький. Він нагадав, що бюджетний законопроєкт на наступний рік підготовлено з урахуванням урядового прогнозу, згідно з яким американська валюта коштуватиме 28,6 гривні. “Водночас нині фактично відсутній девальваційний тиск на гривню. Це, зокрема, зумовлено нещодавнім розподілом МВФ спеціальних прав запозичення. Національний банк накопичив суттєві резерви, що дозволить активно реагувати на можливі курсові сплески”, – вважає економіст. Нинішній високий рівень пропозиції валюти, за його словами, також не дає підстав прогнозувати, що до кінця цього року долар коштуватиме 28 гривень. Відповідно, і в 2022 році навіть при зростанні цін на енергоносії та погіршенні платіжного балансу гривня навряд чи ослабне до спрогнозованого урядом показника.  “Я не кажу, що прогнози занадто завищені. Але з огляду на поточну економічну ситуацію й на те, як проявляє себе гнучкий валютний курс, можна було б переглянути бюджетний показник у бік зниження. Приміром, до 28-28,2 гривні за долар”, – вважає експерт.    Надалі ж, за його оцінками, збережеться тенденція до щорічної девальвації гривні стосовно основних світових валют на 1-2%.    А ось бізнес у своїх прогнозах менш оптимістичний. При плануванні бюджетів на 2022 рік керівники провідних компаній закладають середньорічну вартість валюти на рівні 29 гривень за американський “зелений”. Про це свідчать результати опитування “Прогнози бізнесу на 2022 рік”, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією разом з компанією Nestle в Україні.                           Але й спрогнозований бізнесом курс, як бачимо, не дотягує до “30 гривень за долар”, яким нас ось уже кілька років поспіль час-від-часу лякають.   Принагідно нагадаємо, що у липні Верховна Рада підтримала Бюджетну декларацію на 2022 – 2024 роки. Документ, поміж іншого, передбачає, що середньорічний обмінний курс гривні до долара становитиме: 28,6 гривні — у 2022 році, 28,8 — у 2023-му, 29,2 гривні — у 2024 році. Владислав Обух, Київ

iMag.one - Самые важные новости достойные вашего внимания из более чем 300 изданий!