Квартиру за токены: Украина в шаге от легализации криптовалют и виртуальных активов

На тлі зростання найвідомішої криптовалюти у світі до рекордних рівнів народні депутати наважились на легалізацію в Україні віртуальних активів. Однойменний закон в першому читанні минулого тижня ухвалив парламент.

Документ не лише виводить з тіні ринок, щоденний обсяг якого становить 200 млн доларів, а і створює можливості для торгівлі у віртуальному світі всіма існуючими в Україні активами. І навіть більше.

У випадку прийняття закону в цілому в один клік можна буде продати “оцифровану” квартиру, бонусні бали мережі продуктових супермаркетів або валюту в комп’ютерній грі. Все на законних підставах.

При цьому віртуальними активами можна буде розрахуватись за реальні товари і послуги, які продають чи надають як фізичні так і юридичні особи.

Як буде працювати закон та які ризики він створює? 

До 2020 року про легалізацію криптовалют говорили лише з точки зору контролю за багатомільйонним тіньовим ринком.

Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Тимур Хромаєв ще в 2017 році заявляв, що регулювання цього ринку необхідно розділити між очолюваною ним комісією та Національним банком.

Поняття віртуальних активів в правовому полі з’явилося лише наприкінці 2019 року. Щоб запобігти та протидіяти легалізації (відміванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення, його закріпили у профільному законі.

Регулятором цього ринку стало Міністерство цифрової трансформації. На нього поклали функції контролю та нагляду за обігом віртуальних активів та постачальниками послуг (криптообмінники, криптобіржі та інші).

Але прориву в розвитку цієї галузі це не створило. Незважаючи на те, що в Україні працює близько 60 проєктів, що займаються криптовалютами.

Щоб виправити ситуацію Мінцфири спільно з профільними асоціаціями розробили законопроєкт “Про віртуальні активи”, який восени зареєструвала група з 36 депутатів міжфракційного обєднання Blockchain4Ukraine на чолі з Олексієм Жмеренецьким.

2 грудня депутати ухвалили закон в першому читані.

“Експерти оцінюють обсяг транзакцій в Україні з віртуальними активами близько 150-200 мільйонів доларів на день, а капіталізація віртуальних активів становить більше 2 мільярдів доларів. Але, на жаль, весь цей час вся галузь заходиться абсолютно в тіні”, – розповів під час виступу в парламенті Олексій Жмеренецький.

Фактично закон дозволяє перевести у віртуальні всі існуючі в реальному світі активи. Розділяти їх пропонується за принципом забезпеченості та незабезпеченості.

До перших відноситимуться віртуальні активи, які надають право його власнику отримати у власність об’єкти цивільних прав. Це може бути нерухомість, земля, банківські депозити, цінні папери та інше майно.

“Наприклад я хочу випустити токен забезпечений моєю квартирою. Я йду до нотаріуса і оформляю публічну оферту до якогось контракту чи до якоїсь розписки. Форму ми не регламентуємо. В публічній оферті вказаний номер документа права власності з реєстру нерухомості, тип блокчейну на якому випущений токен і номер ноди”, – розповідає автор законопроєкту.

Нода (від лат. nodus –  вузол) – це будь-який комп’ютер, який є частиною блокчейн-мережі. Нода, в залежності від її типу, зберігає тільки частину або всі дані блокчейна.

“В оферті також вказується, що власник токену має право вимагати переоформлення на себе даної нерухомості. Далі я, наприклад, переказую цей токен іншій особі і вже ця особа стає новим власником цього токену і вона тепер може вимагати переоформлення на неї своєї квартири відповідно до публічної оферти.

Якщо власник квартири відмовляється переоформлювати нерухомість, тоді власник токена може піти до суду і в судовому порядку примусити Міністерство юстиції чи державного реєстратора внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки він є новим власником токена і відповідно той актив, яким забезпечено токен, повинен перейти до нього”, – додає Жмеренецький.

Угоди про купівлю-продаж квартири можна буде укладати в мобільному додатку онлайн, а вже потім, постфактум, завершувати всі юридичні процедури. Тобто перевагою токенізації є полегшення і прискорення транзакцій.

Контроль за цим ринком здійснюватиме Мінцифри. За одним виключенням – якщо забезпеченням віртуального активу є фінансовий інструмент (акції, облігації, інвестиційні сертифікати та інші), то випуск таких токенів та їх обіг здійснюватиметься спільно з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку.

Будь-яка компанія зможе випускати токени, забезпечені власними акціями, і виходити на ICO (Initial coin offering – “первинна пропозиція токенів” – форма залучення інвестицій в нові технологічні проекти і стартапи, – ЕП). Або наприклад, стартап залучає кошти для розробки продукту – випускає токени, забезпечені зобов’язаннями власності на вироблений у майбутньому продукт.

Незабезпечені віртуальні активи відкривають можливості, яких раніше не існувало в принципі.

“Йдеться, наприклад, про всі активи в мережевих комп’ютерних іграх – усіляка магія, мечі, обладунки, броня, – пояснює співавтор документу. – Це також бонуси мереж заправних станцій чи продуктових магазинів. Такі бонуси підпадають під дію законопроєкту про віртуальні активи і рахуються віртуальними активами. Власники бонусів можуть їх продавати і купувати”.

І все це абсолютно на законних підставах.

Проте є одна важлива умова: як забезпечені так і незабезпечені віртуальні активи необхідно зареєструвати у постачальника відповідних послуг.

Документ передбачає, що надання послуг зберігання, адміністрування віртуальних активів та їх ключів (доступ до віртуального гаманця здійснюватиметься за допомогою спеціальних ключів, – ЕП), обміну, переказу, продажу або їх випуску.

Всі постачальники послуг будуть внесені Мінцифри до відповідного державного реєстру.

Керуючий партнер юридичної фірми Juscutum Артем Афян розповів, що вже декілька компанії з міжнародного ринку цифрових валют, зокрема Binance, заявили про свої наміри вийти на ринок України після прийняття закону в цілому.

“Законопроєкт дозволить нам залучити одразу певний об’єм інвестиції, – впевнений Артем Афян. – Це може перетворитися в ще одну точку зростання нашої економіки. Таких точок росту у нас не так вже й багато, тому нехтувати такими можливостями точно не варто”.

В країнах, де обіг віртуальних активів легалізовано, представники бізнесу активно залучають фінансові ресурси через токени.

Влітку 2020 року футбольний клуб “Барселона” випустив власну криптовалюту на 1,3 млн дол. Її покупцями виступили 4 тисячі фанів клубу зі 100 країн світу. Вони отримали певні привілеї і разом з тим залишили право продати віртуальні монети в будь-який час.

В кінці 2019 року криптовалюту випустив туринський “Ювентус”. Тоді ціна продажу склала 2 дол за монету, в той час як сьогодні її вартість становить 9 дол.

В Росії авіакомпанія S7 за допомогою токенів продає квитки. А нещодавно там було видано перший банківський кредит під заставу криптовалюти.

На початку березня була навіть випущена криптовалюта, яка присвячена коронавірусу – CoronaCoin.

Прийнятий в першому читанні законопроєкт не визначає правила оподаткування операцій з віртуальними активами. Для визначення цих правил ще розробляється окремий документ, яким будуть внесені відповідні зміни до Податкового кодексу.

Олексій Жмеренецький каже, що правила оподаткування забезпечених віртуальних активів буде ідентичне до правил оподаткування тих, які виступають в якості забезпечення.

“Наприклад, якщо ти за токен продаєш квартиру, на тебе розповсюджується всі норми Податкового кодексу, пов’язані з продажем цієї нерухомості”, – пояснює депутат.

В той же час прибуток, отриманий від спекуляцій з незабезпеченими віртуальними активами – криптовалютою – буде оподатковуватися за ставкою 5% з різниці купівлі/продажу. Або якщо мова йде про майнинг, то з вирахуванням витрат на його виробництво.

Представники криптовалютного бізнесу пропонували голосувати пакетом: тобто одночасно законопроєкт про віртуальні активи і одразу зміни до Податкового кодексу. В такому разі бізнес заздалегідь би розумів правила гри.

За таких обставин може скластись ситуація, за якої бізнес буде зобов’язаний платити 19,5% податків з доходу, оскільки зміни до Податкового кодексу поки не пройшли навіть перше читання.

“Я припустимо не у захваті від такої перспективи”, – зазначив засновник української біржи криптовалюти kuna.io Михайло Чобонян.

Крім того, закон зобов’язує кріптобізнес проходити повну верифікацію, що також насторожує представників ринку, враховуючи які проблеми є в Україні з витіком даних.

“Мені дуже не хочеться, щоб мої персональні дані з моїми транзакціями, банківськими транзакціями, криптовими транзакціями і взагалі моїми персональними даними з’явилася десь у відкритому доступі, як раніше це було в Києві на Петрівці, де продавалися CD-диски з базами даних”, – пояснює Чобонян.

Підприємець також звертає увагу на додаткових повноваженнях, якими документ наділяє Міністерство цифрової трансформації. Зокрема, йдеться про право встановлювати правила гри для ринку віртуальних активів, що, на його думку, може робитись в інтересах окремих компаній, а не ринку в цілому.

Фото на головній: ua.depositphotos.com