Курс на приватизацию. От каких изменений украинцы только выиграют

Светлана Панаиотиди Заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Почему реформу управления госпредприятиями нужно довести до конца Результати дослідження Copenhagen Business School свідчать, що ефективність економічного зростання залежить від розміру підприємств, що приватизуються: чим більші підприємства, тим краще. Проте, українська соціологія показує, що ідею приватизації великих державних підприємств українці сприймають скептично. Але чи насправді погано те, що існує приватний бізнес?Найбільший парадокс полягає в тому, що абсолютна більшість наших громадян загалом підтримує ідею приватної власності. Обурення викликає не сам факт роздержавлення, а потенційна несправедливість отримання підприємства новим власником. Тож у випадку з реформою, головне, аби більшість населення відчула, що виграє від змін. Так само як і магазини чи торгівельні центри, великі підприємства та заводи — це робочі місця, податки та розвиток регіонів.Чергова спроба модернізувати систему корпоративного управління за західним зразком, із незалежним топ-менеджментом та наглядовими радами, розпочалася 5 років тому, і є всі шанси, що нам нарешті вдасться. Тут допомагатиме прийнятий у 2016 році закон про управління державною власністю. Він передбачає формування наглядових рад для особливо важливих та стратегічних державних компаніях, а також застосування інших інструментів для вдосконалення корпоративного управління.Сьогодні відбір генерального директора та членів наглядових рад у топ-50 державних підприємств здійснюється Комітетом з призначень за участю міжнародних фінансових організацій. Така практика забезпечує дотримання прозорості діяльності державних компаній та сприяє мінімізації корупційних ризиків. До слова, 8 з топ-10 найбільших державних компаній, серед яких, зокрема, АТ НАК «Нафтогаз», АТ «Укрпошта», НЕК «Укренерго», АТ «Укрзалізниця», ДП «Адміністрація морських портів України», ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та ПрАТ «Укргідроенерго» вже мають такі Наглядові ради.Ще одна мета корпоративної реформи — гроші платників податків не повинні витрачатись на підтримку збиткових підприємств. Дослідження Центру економічної стратегії показує, що державні підприємства в Україні менш прибуткові, ніж приватні, подібна ситуація характерна і для європейський країн. Саме оптимізація портфеля державних підприємств є одним з найбільших викликів. За ідеєю приватизації стоїть проста мета — ефективна та прозора робота державних компаній, наповнення державного бюджету податками та дивідендами і подолання корупції. При правильному підході приватизація — це зміна ролі держави в економіці, а не просто поява іншого власника.Отже зараз необхідний крок — це запровадження політик власності. Політика власності – це документ, який визначає мету існування державного підприємства і, в тому числі, сенс того, чому воно залишається державним. В 2018 році уряд затвердив основні принципи реалізації такої політики. Зокрема, окреслив чіткі комерційні і некомерційні цілі функціонування державного підприємства, а також розмежував функції власника (держави) і управління (керівника компанії, який має виконувати затверджену власником мету). Відтак, держава має контролювати, але не втручатися в операційну поточну діяльність компанії.На сьогодні уряд прийняв рішення про реалізацію плану вдосконалення корпоративного управління для ТОП-15 державних компаній. Вони мають бути приведені до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (Керівних принципів щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності). Компанії, що не ввійшли до списку, можуть добровільно реалізовувати цей план.Попереду: розробити та затвердити політики власності, розробити індивідуальні плани дій з корпоративного управління, затвердити показники ефективності наглядових рад суб’єктів господарювання та багато іншого.Але приклади державних підприємств, що зі збиткових перетворились на донорів державного бюджету, є підтвердженням того, що ця трансформація необхідна і далі.Зокрема, за період з 2010 по 2014 роки вливання державного бюджету в Нафтогаз склали близько $600 млн. Найбільший державний актив не приносив грошей і потребував постійної підтримки з бюджету. Після початку реформи корпоративного управління у 2015 році ситуація змінилася. Нафтогаз перестав отримувати кошти з бюджету і став великим джерелом надходжень держави. За 2015−2019 роки держава отримала від Нафтогазу сумарно $9 млрд податкових надходжень і дивідендів. Це понад 15% усіх надходжень бюджету. Тільки за перше півріччя 2020 року виплати Нафтогазу становили близько 19% надходжень до державного бюджету, а це десятки мільярдів гривень. Ці суми співставні з річним бюджетом України на медицину чи освіту.Серед інших прикладів — у 2019 році виплати «Укренерго» на користь держави збільшилися у два рази у порівнянні 2018 роком. «Укрпошта» — вперше за три роки отримала прибуток у 496 419 тис. гривень та збільшила рентабельність активів до 7%, у 2019 році виплати на користь держави збільшилися на 14% у порівнянні 2018 роком. Сплата 202 млн грн дивидентів — це більше ніж за всю історію Укрпошти; в той час як «Укргідроенерго» — збільшили виплати на користь держави до 3,3 млрд. гривень.Тож, тримаємо курс на корпоратизацію, адже успішне завершення реформи — єдиний шлях для створення ефективного та конкурентного сектору державної власності. Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ