Какими будут цены и курс доллара на конец года: обновленные прогнозы НБУ и участников рынка

Марафон під назвою “2021 рік” перетнув позначку початку травня, а отже третина року вже позаду.

Попри позитивний початок та сподівання експертів щодо зміцнення гривні, національна валюта протягом перших чотирьох місяців 2021-го не поспішала відігравати позиції у долара. Не виправдалися й сподівання щодо стрімкого росту ВВП.

Оновлені прогнози Національного банку, банкірів та експертів виглядають набагато стриманіше, ніж на початку року. Всі вони більше не очікують економічного стрибка та більш песимістично дивляться на інфляцію.

Як змінилися очікування експертів щодо відновлення економіки, зростання цін та курсу валют після перших чотирьох місяців року та до чого слід готувати свої гаманці?

Про стрімке зростання цін почали говорити ще з початку року. Вже у січні річний показник (порівняння з аналогічним періодом минулого року, ЕП) інфляції перевищив прийнятний для України рівень у 5+/-1%.

Найбільший удар по власній кишені українці відчули напередодні Великодніх свят. За розрахунками Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” цьогоріч мінімальний великодній комплект продуктів обійшовся на 25% дорожче минулорічного.

Швидкий ріст цін фіксують і в Державній службі статистики. У березні річний показник становив 8,5%. Рекордсменом зі здорожчання стали яйця, ціни на які за рік зросли більш ніж удвічі. За підсумками квітня зафіксували сповільнення темпів інфляції до 8,4%.

Про розгін інфляції повідомляють і у Національному банку, який і мав би її контролювати. Напередодні НБУ оприлюднив свої оновлені прогнози, у яких погіршив очікування щодо росту цін у 2021 році – з 7%, як очікувалося у січні, до 8%.

Для стримування темпів росту цін в середині квітня Нацбанк підвищив облікову ставку образу на 1% – до 7,5% річних. Такий крок повинен призвести до зростання відсотків за депозитами та кредитами, а відповідно стимулювати людей менше витрачати грошей та більше заощаджувати.

Однак попри намагання сповільнити ріст цін, у регуляторі прогнозують, що інфляція в Україні ростиме й надалі. Пікового значення індекс цін має досягнути у третьому кварталі 2021 року після збору аграріями нового врожаю.

Досі ключовими чинниками, що підігрівали ріст цін в Україні, було зростання світових цін на сировину, зокрема на аграрну – зернові та олію. Надалі штовхати ціни вверх будуть вже інші фактори, вважають у Нацбанку.

З боку пропозиції –  це подорожчанням енергоносіїв, прискорення світової інфляції і збільшення виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці. Подорожчання палива, крім безпосереднього впливу на інфляцію, також збільшуватиме собівартість багатьох товарів.

З боку попиту інфляційний тиск буде підсилюватись зростанням доходів населення в умовах відновлення економіки, йдеться в оновленому прогнозі НБУ.

Повернення інфляції до цільового рівня 4-6% за рік у Національному банку очікують лише у першій половині 2022 року. З прогнозами НБУ погоджуються й аналітики групи ICU.

“Поточний сплеск інфляції зумовлений, насамперед, факторами пропозиції, що відображаються в цінах на продовольчі товари та паливо, тоді як фундаментальний тиск залишається відносно помірним, а базова інфляція продовжує бути в межах цільового діапазону НБУ”, – зазначив ЕП керівник департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук.

Майже ідентичну оцінку інфляції в Україні на 2021 рік дають і в МВФ. В останньому макроекономічному огляді фонду, оприлюдненому у квітні, прогнозується цьогорічний ріст цін на рівні 7,9%. Проте там прогнозують, що за підсумками 2022 року ціни в Україні зростуть на 6,8%.

У інвестиційній компанії Concorde Capital натомість очікують, що у наступному році інфляція в Україні становитиме 5,5%, а у коридор НБУ (4-6% за рік) вона повернеться у другому-третьому кварталі 2022 року.

Більшість опитаних ЕП експертів очікують, що інфляція буде послаблюватися у другій половині 2021 року. Однак цей прогноз може не справдитися через низку непередбачуваних чинників.

“На 2021 рік ми прогнозуємо інфляцію на рівні 8,6%. При цьому, варто пам’ятати, що інфляція просто так не заспокоїться. Її легко розігнати, але вона інертна для зниження. Якщо, наприклад, будуть досить погані новини щодо майбутнього врожаю, то зростання цін буде на зовсім іншому рівні”, – попереджає виконавчий директор аналітичної організації CASE-Україна Дмитро Боярчук.

У банківських колах перспективи знецінення гривні оцінюють стримано. Наприклад, в “Акордбанку” не виключають, що цьогоріч інфляція може зрости до 9-10%, а “Райффайзенбанк Аваль” очікує на її повернення до 4-6% за рік не раніше літа 2022 року.

На початку року більшість опитаних ЕП експертів та учасників ринку прогнозували поступове зміцнення гривні у першому півріччі.

Причини для цього дійсно були. Зокрема, ціни на товари українського експорту сягнули багаторічних максимумів. Крім цього, наприкінці 2020-ого та на початку 2021-ого року нерезиденти збільшили обсяги інвестицій у державні облігації, що збільшувало валютну пропозицію та мало б сприяти зміцненню гривні.

Незначне зміцнення гривні дійсно відбулося. Долар від початку року подешевшав з 28,4 грн до 27,7 грн. Однак чіткого тренду на зміцнення національної валюти не було.

Навпаки, в окремі періоди, зокрема протягом квітня, спостерігалося поступове зростання курсу долара. Це відбувалося на тлі концентрації Росією військ в окупованому Криму та на східних кордонах України. Не розуміючи чим все це може завершитись, іноземні інвестори не поспішали купувати гарантовані державою облігації, навіть на короткостроковий період.

Крім цього, на потік валюти від нерезидентів впливала й ситуація на світових фінансових ринках. Дохідність 10-річних казначейських зобов’язань США, на які орієнтуються інвестори, почала зростати через побоювання щодо майбутньої інфляції долара. Це зростання автоматично призводить до відтоку інвестицій з країн, що розвиваються.

Однак з поступовою деескалацією ситуації на сході України, а також вдалим розміщенням єврооблігацій Міністерством фінансів національна валюта зміцніла на більш ніж 10 копійок.

Щодо подальших перспектив гривні прогнози експертів та учасників ринку сходяться у тому, що до середини року національна валюта буде більш схильною до зміцнення, а у другій половині року – до здешевлення.

“Ми очікуємо сезонні коливання курсу впродовж року. Сезонна ревальвація (зміцнення) триватиме до середини-кінця літа, а восени курс почне повільно послаблюватися”, – вважає аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

У компанії прогнозують незначну девальвацію гривні у 2021 році – до 28,2 грн за долар, а у 2022-2023 роках гривня щороку втрачатиме в середньому по 3% своєї вартості відносно долара.

У групі ICU на тлі менш вдалого для гривні початку року, аніж очікувалося раніше, вирішили дещо погіршити свої прогнози. Якщо у січні там прогнозували, що долар протягом 2021 року коливатиметься в межах 27,5-28 грн, то наразі допускають девальвацію до позначки 28,5 грн за долар.

Прогнозні розрахунки МВФ, наведені в оновленому звіті фонду, навпаки дещо оптимістичніші ніж раніше. За їх розрахунками середнє значення курсу долара у поточному році становитиме 27,98 грн (проти 28,12 грн раніше), у 2022 році – 27,61 грн (27,96 грн), а у 2023 році – 27,59 грн (28,1 грн).

Перспективи гривні, крім суто економічних чинників, залежатимуть ще й від політичних, вважають у CASE-Україна. Зокрема, від того, чи “дозволятиме” НБУ гривні рухатися у бік зміцнення в той час, як бюджет вже другий рік поспіль має дефіцит у понад 200 млрд грн.

“Наразі відбуватиметься певне укріплення гривні, особливо на тлі проблем у боротьбі з ковідом. Але я не думаю, що НБУ допускатиме зміцнення курсу далеко від позначки 28 гривень за долар – це занадто сильні втрати для бюджету (чим міцніша гривня, тим менше надходжень до бюджету від експорту. – ЕП). Чим подібні втрати закінчилися у минулому зрозуміло з прикладів Оксани Маркарової та Якова Смолія (колишні міністр фінансів та голова НБУ, – ЕП)”, – пояснює Боярчук.

Натомість банкіри, схоже, такий ризик виключають. Навіть менш вдалий для гривні початок року, ніж прогнозували більшість експертів, не змінив їхніх прогнозів щодо більш рішучого зміцнення національної валюти відносно долара.

“Якщо ми говоримо за середину року, то орієнтир курсу – 27,3-27,5 гривень за долар. Однак у другій половині року через все ще високі ціни на газ та нафту, а також зростання бізнес-активності курс може піти в район 28 гривень”, – зазначає директор департаменту ризик-менеджменту “Акордбанку” Микола Войтків.

Зміцнення гривні очікують і у банках з іноземним капіталом.

“За нашим прогнозом, влітку долар США по відношенню до гривні увійде до коридору 27-27,5 грн та торгуватиметься там до вересня. Ми очікуємо на незначну девальвацію національної валюти восени та взимку, внаслідок чого курс долара США ближче до кінця року повернеться до діапазону 28-28,5 грн, а середньорічний курс становить близько 27,7 грн за долар у порівнянні з 27 грн у 2020 році”, – вважає головний менеджер з економічного аналізу “Райффайзенбанку Аваль” Сергій Колодій.

При оцінці прогнозів щодо майбутнього курсу долара в Україні потрібно розуміти, що у часи пандемії їхня точність багато в чому залежить ще й від перебігу вакцинації та післякризового відновлення економіки.

Для України швидші темпи вакцинації означають більші темпи економічного зростання, а разом з ними – більші обсяги імпорту товарів та подорожей українців за кордон. Останні два чинники можуть створювати додатковий тиск на гривню, спричиняючи її девальвацію.

Перший рік пандемії коронавірусу українська економіка пережила набагато краще, ніж очікували експерти. Падіння ВВП за підсумками року становило “всього лише” 4%. Для порівняння, МВФ прогнозував скорочення української економіки на понад 8%.

Однак на початку 2021 року хороші новини для української економіки, схоже, закінчилися. Погіршення ситуації з поширенням коронавірусу, оголошення нових карантинних обмежень та низькі темпи вакцинації заважали економічному відновленню.

Так, за розрахунками Нацбанку, січневе посилення карантину коштувало економіці 0,2% ВВП, а посилення карантину у низці областей у березні – ще близько 0,1%.

За попередніми оцінками, ВВП України у першому кварталі 2021 року все ще перебував у “від’ємній зоні” – порівняно з 1 кварталом 2020 року показник скоротився на 1,5%. Надалі економічне відновлення багато у чому залежатиме від успіхів у боротьбі з коронавірусом.

Проте, на думку НБУ, вже очевидно, що темпи зростання економіки цього року будуть нижчими, ніж очікувалося раніше. Зокрема, подальше продовження адаптивного карантину коштуватиме економіці 0,5-0,6%, а за підсумками року ВВП України зросте на 3,8% (раніше очікували зростання на 4%).

Погіршили свої прогнози й інші організації. Група ICU, наприклад, очікує зростання економіки України у 2021 році на 5,2% (раніше прогнозували зростання на 5,6%).

“Відновлення української економіки на початку року було слабким, але очікуване відносно стрімке зростання порівняно з попередніми кварталами в другому півріччі має забезпечити ріст цьогорічного ВВП з темпом 5,2%. Надалі ми очікуємо уповільнення економічного зростання до 3,8% у 2022 році”, – пояснив Сергій Ніколайчук.

Міжнародний валютний фонд навпаки покращив свої прогнози щодо економіки України. Наразі там очікують зростання ВВП у 2021 році на 4% проти оцінки у 3% у попередніх прогнозах.

Схожі прогнози мають і у Concorde Capital: зростання ВВП там очікують на рівні 4,1% у 2021 році з подальшим уповільненням до 3,5% та 3,6% у 2022 та 2023 роках відповідно.

“Якогось економічного прориву очікувати цього року не слід. За базовим сценарієм економіка виросте цього року на 4%, однак у разі невдалої ринкової кон’юнктури, поганого врожаю чи якихось інших негативних факторів (наприклад, загострення на Сході), зростання ВВП може скласти 3,5%”, – вважає Микола Войтків.

Насамкінець, експерти радять пам’ятати, що навіть найточніші прогнози можуть розбитися об українські реалії: чи то чергове рішення Конституційного суду або ж голосна відставка когось з ключової для макроекономічної стабільності посади.

На жаль, поки що передбачати такі події українці не навчилися.

Фото на головній: ua.depositphotos.com