Как изменится курс доллара-гривни, зарплата и тарифы. Прогноз правительства до 2024 года

Уряд робить чергову спробу перейти на середньострокове бюджетне планування. Для цього в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі вже підготували сценарії розвитку економіки до 2024 року.

Не зважаючи на обіцянки влади знизити тариф на газ для населення, в трирічній перспективі цього не станеться. Ба більше, українцям слід готуватись до зростання вартості не лише блакитного палива, але і електроенергії та комунальних послуг.

Збільшення витрат населенням частково компенсується зростанням мінімальної заробітної плати на чверть, яке традиційно ляже на плечі бізнесу.

Ложка меду в бочці дьогтю. Через три роки надходження від заробітчан зростуть на 2 мільярда доларів, проте з кожним роком в країні залишатиметься все менше людей працездатного віку. Саме на них ляже тягар виплати державних боргів, які країна продовжить нарощувати.

ЕП ознайомилась з прогнозом Мінекономрозвитку і публікує найбільш значущі очікування.

Закон, відповідно до якого уряд зобов’язали планувати державні видатки не на один рік, а на 3 роки наперед, ухвалили ще у грудні 2018 року, а вперше запустити трирічне планування бюджету намагалися у 2019 році.

Тоді Міністерство фінансів підготувало відповідну бюджетну декларацію, проте уряд Володимира Гройсмана документ не затвердив. Викладені в ньому прогнози могли викликати критику, що виплинуло б на електоральні настрої напередодні президентських виборів.

У 2020 році плани із запуску трирічного бюджетного планування перервала пандемія коронавірусу та невизначеність в економіці не лише України, але й світу. Тож запуск трирічного бюджету перенесли на 2021 рік.

У свою чергу Мінекономрозвитку готує прогноз, в якому оцінює як змінюватимуться основні ціни на товари українського імпорту та експорту, курс національної валюти, тарифи для населення, розмір державного боргу тощо. На його основі Мінфін розробляє план доходів та видатків на наступні 3 роки.

Хоча макропрогноз, який потрапив до редакції ЕП, є попереднім, співрозмовники в уряді запевняють – зауваження до документу, якщо і будуть то лише мінімальні.

Мабуть, найцікавішим показником, який міститься у макропрогнозі уряду, є курс американської валюти відносно гривні. Його значення багато у чому залежить від ситуації з цінами на експортні та імпортні товари, а також від того, наскільки привабливою буде економіка України для іноземних інвесторів.

Прогнози Мінекономрозвитку достатньо консервативні.

До 2024 року очікується поступове зростання вартості американської валюти до 28,8 грн/дол за оптимістичним сценарієм і до 29,7 грн/дол за песимістичним. Це середнє значення.

В гіршому випадку, на кінець 2024 року обмінний курс перетне позначку в 30 грн/дол, а в кращому – не буде більшим 29,2 грн/дол.

Курс Національного банку на 4 лютого 2021 року становив 27,99 грн/дол. Тобто максимально можлива девальвація не перевищить 7%.

Підтримають національну валюту в найближчому майбутньому іноземні інвестиції. Їхній приріст, за оцінками Мінекономрозвитку, в залежності від сценарію у 2021 році становитиме 0,5-2 млрд дол, а до 2024 року може сягнути 5-5,5 млрд дол.

Раніше голова ради Національного банку Богдан Данилишин повідомляв, що в січні-жовтні минулого року сальдо (різниця між тим скільки завели і скільки вивели, – ЕП) прямих іноземних інвестицій в Україну становило 200 млн дол.

Не даватимуть долару серйозно вирости перекази від українських трудових мігрантів. Навіть у 2020 році, на тлі карантинних обмежень та закритих кордонів, вони зросли на 200 млн дол до 12,12 млрд дол.

В міністерстві очікують, що далі вони зростатимуть ще більшими темпами. За підсумками 2024 року обсяг надходжень від заробітчан за песимістичним сценарієм становитиме 13,3 млрд грн, а за оптимістичним – 14,4 млрд грн.

За рахунок чого може відбутись таке зростання? Можливо це станеться тому, що через три роки, як прогнозує Мінекономрозвитку, в Україні проживатиме на 650 тисяч менше громадян ніж на початку цього року.

Негативно на гривню може вплинути послаблення карантинних обмежень у світі та відкриття кордонів для українських туристів. Минулого року туристичний ринок скоротився на 70%, відпочиваючих за межами країни було мало, тому відтік валюти був незначний.

Цього року ситуація зміниться. У 2021-2022 роках українці витрачатимуть на подорожі в середньому по 5,2-6,9 млрд дол, а у 2023-2024 роках – по 7,8-8,7 млрд дол, впевнені в міністерстві.

Підвищення мінімалки на початку 2021 року викликало хвилю дискусії серед експертного середовища та бізнесу. З одного боку, її зростання призведе до підвищення доходів значної частини населення в умовах, коли майже половина українців проживають за межею бідності.

З іншого боку, такий крок збільшує податкове навантаження на бізнес, який і без цього складно переживає коронакризу та карантин.

З 1 січня 2021 році мінімальна зарплата становить 6000 грн. А з урахуванням очікуваного її підвищення до 6500 грн з 1 грудня, середньозважена мінімальна зарплата цьогоріч складе 6042 грн.

Надалі мінімальна зарплата зростатиме в середньому на 7-10% щороку і у 2024 році становитиме 7665 грн.

Разом зі зростанням мінімалки підвищуватимуться й тарифи. І чим активніше відновлюватиметься економіка від кризи – тим більше зростатимуть суми у платіжках.

Так, за оптимістичного сценарію, Мінекономрозвитку очікує, що ціни на газ для населення у 2021 році зростуть на 20%, у 2022 році – на 10%, а у 2023-2024 роках прибавлятимуть по 5% щороку. Для порівняння, у 2020 році газ для населення подорожчав на 56,3%.

Відреагують на зростання вартості газу тарифи на централізоване опалення та гарячу воду. Вже цього року за них прийдеться плати на 16-18% більше ніж минулого. Наступного року зростання складе 6-9%, а у 2023-2024 роках – від 3 до 5%.

Тарифи на електроенергію для населення у 2021 році мають всі шанси неприємно здивувати.

Відповідно до прогнозу Мінекономрозвитку, ціни на електрику зростуть на 38% (за песимістичного сценарію) та 52% (за оптимістичного). У 2022 році електрика подорожчає ще на 15-20%.

Не обійде зростання тарифів й залізничні перевезення. В міністерстві очікують, що за поточний рік вартість квитків для пасажирів зросте на 22%. І в наступні роки воно не припиниться. Так, у 2022 році вони подорожчають на 15-26%, у 2023 році – на 6,5-15%, а у 2024 – ще на 6,5-10%.

Україна – відкрита економіка, яка дуже залежить від зовнішньої торговельної кон’юнктури. Зокрема від того, як змінюватимуться ціни на нафту та газ, які ми переважно імпортуємо, а також ціни на зернові та металургію, які ми переважно експортуємо.

Крім цього, на економіку України впливають темпи росту економік наших торговельних партнерів – ЄС, Китаю, країн Африки, Близького Сходу та Росії.

Світовий ВВП у наступні роки зростатиме швидкими темпами: за оптимістичним сценарієм на 5,5% – у 2021 році, на 4,2% – у 2022 році, на 3,8% – у 2023 році та на 3,6% – у 2024 році.

Оцінка ВВП нашої країни в розрахунках відсутня, як і очікування інфляції. Вони будуть опрацьовані міністерством до 15 квітня.

Від темпів відновлення економіки світу залежатиме й попит на сировинні ресурси. Головним з них є нафта. Від зміни цін на “чорне золото” залежатимуть ціни на пальне. Останні впливатимуть й на темпи інфляції в Україні та платоспроможність громадян.

За оптимістичним сценарієм ціни на нафту марки Brent зростуть до 47-57 дол за барель у 2021 році і можуть сягнути 60 дол у 2024 році.

Залежно від сценарію, ціни на газ коливатимуться у діапазоні 185-206 дол за тисячу кубометрів у поточному році, 198-225 дол – у 2022 році та не перевищать 230 дол на кінець 2024 року.

У 2021-2022 роках Україна щорічно імпортуватиме 7 млрд кубометрів блакитного палива, а у 2023-2024 роках від 9 до 10 млрд кубометрів.

Водночас, ціни на український експорт рухатимуться неоднорідно. Вартість металів в середньому зростатиме на 1,5-2% щороку, а от залізна руда цього року зросте на 15,5-23,9%, проте наступного року подешевшає на 10,4-13,3%.

Схожа ситуація складеться й для зернових: у 2021 році пшениця та кукурудза мають подорожчати на 3-13%, а у 2022-2024 роках ціни будуть потроху падати.

При цьому рекордних врожаїв зернових в уряді найближчі роки не прогнозують. У 2021-2024 роках цей показник зростатиме з 66,3 млн тонн до 72,4 млн тонн. Рекорд за обсягом врожаю було побито у 2019 році, коли зібрали загалом 75,1 млн тонн.

У 2020 році, через падіння економіки та доходів бюджету на тлі зростання видатків, уряду довелося запозичити 621,54 млрд грн.

На кінець року країна вже заборгувала 2,56 трлн грн або 90,3 млрд дол.

На цей рік передбачено залучення 701,8 млрд грн. Відповідно до прогнозу Мінекономіки, у 2022-2024 році державні запозичення складатимуть понад 550 млрд грн щорічно.

Видатки на погашення та обслуговування державного боргу у наступні три роки будуть значними.

До кінця наступного року уряд планує погасити 468,4 млрд грн тіла боргу та 158,7 млрд грн відсотків за ним, загалом – 627,1 млрд грн. У 2022 році на борг держава витратить сумарно 555,2 млрд грн.

У наступні роки видатки на погашення та обслуговування державного боргу перевалять за 600 млрд грн на рік.

Фото на головній ua.depositphotos.com