Имидж Украины. Что могут сделать дипломаты?

Василий Мирошниченко Партнер консалтинговой компании CFC Big IdeasПредлагаю разобраться, что же на самом деле зависит от дипломатов и границы их возможностей Дослідження громадської думки щодо очікувань від української дипломатії, які представив центр Нова Європа минулого тижня, показав, що від зовнішньої політики України чекають більше прагматизму, зокрема в таких сферах, як просування українського експорту та залучення прямих іноземних інвестицій. 45% опитаних вважають, що саме економічний напрямок має бути пріоритетом нашого зовнішньополітичного відомства та його закордонних представництв. Президент Зеленський, звертаючись до дипломатів під час наради послів України, підтвердив курс на економізацію зовнішньої політики. У зв’язку з цим, для послів були визначені нові індикатори ефективності їхньої роботи.Економізацію дипломатії у своїх промовах згадував ще президент Леонід Кучма в середині 90-х. Тобто це не є чимось новим, проте досі недостатньо відпрацьованим.Очевидно, що посол має безліч шляхів, щоб комунікувати про переваги ведення бізнесу в Україні та привабливість українських товарів. Він може виступити у місцевій торговельній палаті на семінарі, присвяченому Україні, написати колонку для ділового видання країни перебування, зустрітися із потенційним інвестором тет-а-тет. Нові медіа створили додаткові канали просування України, її культури, історії, туристичного потенціалу, переваг економічної співпраці. Про Україну можна писати у фейсбуці, твіттері чи інстаграмі посла та посольства. А ще, завдяки ЛінкедІну, можна пробитися до будь-якого менеджера найвищої ланки та отримати особисту зустріч. Впевнений, що послу не відмовлять в аудієнції з генеральним директором будь-якої компанії. Нещодавно, новоприбулий посол України у Токіо почав вести свій твітер. Його перший пост у вигляді власної фотографії із булавою став хітом японського твітера та охопив аудиторію у понад мільйон користувачів. Сучасні канали комунікації значно спростили та прискорили можливості доступу до цільової аудиторії.В своїй магістерській роботі в Лондонській школі економіки я розглядав питання залучення інвесторів у контексті основних детермінантів прямих іноземних інвестицій, а саме: розміру ринку, ціни робочої сили, наявності корисних копалин, інституційної інфраструктури, політичної та економічної стабільності, захисту прав власності, доступу до угод про вільну торгівлю і т.д.Говорячи про механізми залучення прямих іноземних інвестицій, ми не можемо не помічати «слона у кімнаті».Тут важливо подумати про те, як, наприклад, українському послу у Норвегії пояснити інвесторам рішення українського уряду різко змінити умови зеленого тарифу та по-суті «кинути» усіх інвесторів, які вклали кошти у відновлювану енергетику в Україні. Як українському послу у Франції відповідати на питання потенційних інвесторів, які знають про кричущу історію французької компанії, у якої вкрали $2 млн з рахунку через махінації із держреєстром Мін’юсту. І що робити українському послу у Німеччині, коли німецька компанія, яка інвестувала у виробництво електропроводки для автомобілів у західній Україні, відмовляється від розширення потужностей через російську агресію на сході України, і натомість інвестує у виробництво в Тунісі. А як послам пояснювати кошмарення бізнесу правоохоронними органами чи свавілля в українських судах?Хоча посли можуть і повинні працювати із бізнесом країни перебування, однак індикатор ефективності залучення прямих іноземних інвестицій насамперед не їм варто виставляти і навіть не агентству із залучення інвестицій UkraineInvest, а саме президенту країни. Адже усі прекрасно розуміють, що ні рекламна кампанія на CNN, ні Український дім у Давосі, ні посли не можуть ефективно переконувати інвесторів у перевагах вкладання коштів допоки в Україні не буде забезпечено верховенство права, не будуть вгамовані олігархи та Російська Федерація не припинить військову агресію. Працюючи над вирішенням цих найболючіших для іноземних інвесторів питань, президент може поставити завдання по своїй вертикалі — головам обласних адміністрацій. До речі, такі індикатори ефективності роботи влади в регіонах активно використовувалися в Китаї.Що можуть і повинні робити посли, так це відверто говорити із бізнесом країни перебування. Їм слід чесно розповідати про ризики, але водночас акцентувати увагу на можливих високих заробітках, оскільки, як відомо, ці речі взаємопов’язані. Важливо розумітися у макроекономічній ситуації країни, мати базові знання про фінансові ринки та монетарну політику. Бажано орієнтуватися в окремих гучних справах, таких як, наприклад, питання повернення $5,5 млрд виведених із ПриватБанку його попередніми власниками. Такі справи є лакмусовими папірцем для міжнародних фінансових інституцій, великих приватних фондів та стратегічних інвесторів. Крім того, посол має вміти долати бар’єри для доступу наших товарів та послуг на ринки інших країн, слідкувати за можливостями для участі українських компаній у державних закупівлях у країнах перебування.Українська дипломатія сьогодні працює в умовах турбулентності: ковідної пандемії, спаду глобальної економіки, кібератак, потоків дезінформації та пропаганди, поляризації суспільств. Очікування від офіційних українських представників у світі дуже високі.З нагоди дня української дипломатії, пропоную усім послам подарувати костюми суперменів та побажати продуктивної праці на усіх фронтах боротьби за державні інтереси.Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Это также будет Вам интересно:

Источник

iMag.one - Самые важные новости достойные вашего внимания из более чем 300 изданий!