1400 долларов от Байдена: как раздача денег в США повлияет на курс и поддержит украинскую власть

Конгрес США 10 березня затвердив нову програму економічних стимулів — вже третю від початку пандемії та першу за президентства Джо Байдена. Вже 12 березня Байден може підписати документ, який передбачає вливання в американську економіку 1,9 трлн доларів.

Нова програма, що отримала назву “Американський план порятунку” (American Rescue Plan), буде спрямована на відкриття шкіл, проведення тестувань та вакцинації, а також на компенсації безробітним та галузям, що постраждали від локдауну.

Однак найбільш знакова частина програми — прямі виплати американцям. Кожен громадянин США, який заробляє менше 75 тис дол на рік отримає від держави 1400 доларів.

Попередні рази такі виплати, зрештою, опинилися на фондовому ринку та стимулювали попит на активи, які ще називають “фінансовими бульбашками”.

Завдяки таким “стимулюючим чекам” 2020 рік став рекордним для акцій Tesla, інших технологічних компаній та Bitcoin.

Вплинули ці виплати й на Україну, до якої повернулися інвестиції нерезидентів.

Якими будуть довгострокові наслідки такого рішення для світової фінансової стабільності та чого очікувати від нової хвилі безкоштовних грошей українцям?

Ухвалена програма економічних стимулів стане вже третьою від початку пандемії, а її обсяг сягне 1,9 трлн дол — це близько 9% ВВП Сполучених Штатів. Розмір перших двох становив 2,2 трлн дол та 900 млрд дол відповідно.

Чергова порція грошей має оживити економіку США, для якої коронакриза стала одним з найбільш важких випробувань за останні 100 років.

Всі ці кошти розподілять між різними сферами.

Зокрема, 350 млрд дол направлять на місцевий рівень — владі штатів та округів. Ці кошти компенсують втрату місцевих доходів та збережуть належний рівень оплати праці поліцейським, пожежникам та іншим держслужбовцям.

Відразу 130 млрд дол направлять на відкриття державних шкіл США та підтримку їх роботи в умовах пандемії.

Частину грошей отримає медична система. Майже 50 млрд дол піде на розширення програми тестування на коронавірус та дослідження COVID-19.

А на вакцинацію від коронавірусу американці планують витратити 14 млрд дол.

Не обійшов увагою “план порятунку економіки Байдена” й підтримку галузей, які найбільше постраждали від карантину. На допомогу аеропортам планують витратити близько 8 млрд дол, авіакомпаніям — 15 млрд дол, барам та ресторанам — 25 млрд дол.

Ще 35 млрд дол направлять на допомогу решті транспортних компаній та сервісів.

Однак чи не найбільш дискусійним пунктом “плану Байдена” є виділення 400 млрд дол на виплату кожному американцю, доходи якого є меншими за 75 тис дол на рік (6250 дол на місяць, ЕП), по 1400 доларів.

Ті, хто заробляє до 80 тис дол на рік теж зможуть отримати частину від “стимулюючого чеку”. Щоправда, сума виплати зменшуватиметься пропорційно перевищенню річного доходу понад 75 тис доларів. Громадяни США, чиї річні доходи перевищують 80 тис дол коштів не отримають взагалі.

Антикризова роздача грошей стане вже третьою за останній рік, однак вона матиме певні особливості. На відміну від першої програми виплат (1200 дол на кожного американця з доходам менш як 75 тис дол на рік), затвердженої у березні 2020 року, цього разу кошти у рівній мірі отримуватимуть як дорослі платники податків, так й особи, що перебувають на їхньому утриманні, зокрема діти.

Тобто американська родина з 3-х осіб загалом може отримати від уряду США 4200 дол.

Попередні дві програми передбачали можливість отримання допомоги громадянами з доходами до 100 тис дол та 87 тис дол на рік відповідно.

 У третій програмі верхній поріг знизили до 80 тис дол, через що виплати вже точно не отримають близько 12 мільйонів американців. Однак навіть попри це кількість отримувачів допомоги вражає — близько 150 мільйонів домогосподарств.

Попередня програма підтримки, яку ще в грудні 2020 року затверджував Дональд Трамп, передбачала виплату 600 доларів.

Наразі у світі панує ультра-м’яка монетарна політика. Простішими словами, для підтримки власних економік розвинені країни, а також країни, що розвиваються, максимально здешевлюють вартість грошей.

Навіть в Україні облікову ставку НБУ знизили до рекордно низьких 6% річних, доки на початку березня її не підняли до 6,5% через загрозу зростання інфляції.

Проблема у тому, що у США та більшості розвинених країн облікові ставки й до кризи знаходились рівні, близькому до нуля. Тому знижувати їх ще більше не було куди.

Тож підтримати економіку в США вирішили програмами кількісного пом’якшення. Іншими словами, увімкнули друкарський станок.

Кошти на виплати закладені у бюджеті США, який наповнюється в тому числі за рахунок продажу облігацій американського уряду. Коли ці облігації купить Федеральна резервна система, то тим самим вона випустить в обіг нові гроші. Дуже багато грошей.

Головним ризиком такої політики є знецінення долара. Однак уряд США та ФРС наразі на це не зважають, адже у короткостроковій перспективі програма економічних стимулів має принести набагато більше економічних вигод.

Очікується, що завдяки новій порції економічних стимулів у США цьогоріч створять 6 мільйонів нових робочих місць (без програми стимулів – лише 2,5 мільйона), а американська економіка зросте на 6,5% (без програми стимулів – на 4%).

Попередні рази гроші, виплачені американським урядом в межах програм економічних стимулів, так чи інакше опинялися на фінансовому ринку.

За даними Федерального резервного банку Нью-Йорка, більшу частину коштів першої програми стимулів американці витратили на погашення боргів або на збільшення заощаджень. І лише третина (400 дол) пішла на купівлю найбільш необхідних речей.

“Банківська система зафіксувала спад споживчих витрат, в той час як депозити населення зростали вп’ятеро швидшими темпами ніж звичайно, і так тривало аж до осені”, — повідомив керівник відділу депозитів та споживчої стратегії в Ally Bank Ананд Талвар.

Саме з першою програмою економічних стимулів пов’язують масове зростання вартості цінних паперів на американському фондовому ринку. Це яскраво демонструє зміна ціни на акції Tesla

Багато аналітиків називають Tesla “фінансовою бульбашкою”, вважаючи що реальна вартість компанії є набагато меншою за її капіталізацію (понад 665 млрд дол). І надування цієї “бульбашки” розпочалося з квітня 2020 року, коли американці почали отримувати по 1200 доларів.

Всередині року ріст цін на акції компанії підігрівали програми кількісного пом’якшення, в межах яких ФРС “накачував” фондовий ринок готівкою. А в грудні, з надходженням коштів від другої програми (виплати по 600 дол), акції компанії зростали з новою силою.

Аналогічно на виплату “стимулюючих чеків” та програми кількісного пом’якшення реагувала й вартість криптовалют та акцій інших американських компаній.

Побічним наслідком перенасичення економіки грошима стала історія з акціями AMC, GameStop, Nokia та BlackBerry. Наприкінці 2020 року учасники форуму у мережі Reddit змовилися, аби скуповуванням акцій цих компаній стимулювати зростання їх вартості з метою завдати збитків хедж-фондам, що робили ставку на падіння цін цих активів.

Ця ситуація стала можливою зокрема й тому, що у багатьох американців з’явилися зайві гроші, а способів витратити їх поменшало через карантин: торговельно-розважальні центри та магазини закриті, а можливість подорожей обмежена.

“Це також сприяє надуванню “бульбашок”. Населення сидить вдома, людям немає чого робити. Вони отримують “стимулюючі чеки” і йдуть на фондовий ринок”, — зазначає інвестиційний аналітик Dragon Capital Сергій Фурса.

Нова програма може спричинити подібний ефект. Напередодні ухвалення рішення у Конгресі США ринки почали помітно пожвавлюватися, розраховуючи отримати додаткову ліквідність.

“Інвестори реагують позитивно. 9 березня фондовий індекс NASDAQ100 виріс більш ніж на чотири відсотки, а інші індекси — більше двох відсотків. У інвесторів з’явився апетит до ризику. Знову почали купувати Bitcoin, ціна за який перевищила позначку в 54 тисячі доларів”, — відзначали у інвестиційній компанії “Універ”.

Найбільш очевидним наслідком такої політики економічного стимулювання, яку наразі проводять у США, стане знецінення долара та перегрів економіки. Це може проявитися, зокрема, й у зростанні цін на сировину.

Аналітики вже заговорили про початок у світі нового суперциклу зростання цін. Дорожча сировина, зокрема агротовари, тиснутиме на ціни не лише у США, але й у більшості країн світу, похитуючи глобальну фінансову стабільність.

Наразі ціни в США зростають повільніше ніж до початку пандемії. В січні 2021 року річний рівень інфляції складав лише 1,4%, тоді як до початку коронакризи показник коливався в межах 1,5-2,5%.

З початком карантину американці почали витрачати значно менше грошей. Відсутність попиту сприяла заморожуванню цін на деякі товари та послуги. Ані наднизькі процентні ставки, ані роздача грошей поки не можуть розігнати ціни на докризові рівні.

Однак ситуація може змінитися. Колишній міністр фінансів США Ларрі Саммерс вважає, що нові вливання грошей в американську економіку можуть призвести до зростання попиту з боку населення. Забезпечити цей попит пропозицією товарів та послуг економіка буде не в змозі, що неминуче призведе до зростання цін.

Інфляційний стрибок очікують й гравці на фондовому ринку. На цих очікуваннях ставки за облігаціями американського уряду починають зростати.

За “еталонними” 10-річними казначейськими зобов’язаннями США зростання ставок вже стало найбільшим з 2019 року. І це може якщо не розвернути тренд на знецінення долара відносно інших валют та сировин, то щонайменше стримувати цей процес.

“Якщо дохідність американських облігацій сильно виросте, а це можливо, адже програма економічних стимулів частково фінансуватиметься за рахунок випуску облігацій, це може спровокувати зміцнення долара”, — вважає аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун.

І хоча у ФРС наголошують, що продовжуватимуть проводити м’яку монетарну політику та не підвищуватимуть облікової ставки, аналітики вже зараз готуються до гіршого сценарію розвитку подій.

“Інфляція може суттєво пришвидшитися, і ФРС буде вимушена на неї реагувати або підвищенням відсоткових ставок, або згортанням програм з купівлі активів на фінансових ринках. Це, у свою чергу, може призвести до різкої зміни настроїв на фінансових ринках та погіршення сприйняття ризиків інвесторами”, — зазначає голова департаменту групи ICU з корпоративного аналізу Олександр Мартиненко.

В кінці минулого року ЕП розповідала про перспективи падіння курсу долара в Україні. З того часу Індекс долара встиг навіть дещо вирости, хоча в українських обмінниках долар подешевшав.

Прямого взаємозв’язку між знеціненням чи зміцненням долара у світі та його курсом в Україні немає, тож навряд чи нова програма економічних стимулів миттєво відобразиться на курсі гривні.

Однак взаємозв’язок між друком трильйонів доларів в США та економікою України все ж існує.

Додаткова порція грошей, що виллється на фінансовий ринок, підживить апетит інвесторів до ризику. І це гарна новина для української влади: залучати кошти на покриття 246 млрд грн цьогорічного дефіциту бюджету стане легше.

Для цього навіть не потрібно проводити реформи та продовжувати співпрацю з МВФ.

“Ця пауза, яка виникла в української влади з МВФ — це вже результат того, що зовнішні ринки дуже-дуже добрі”, — вважає Сергій Фурса.

В української влади наразі немає мотивації співпрацювати з МВФ. Навіть на тлі піврічної затримки в співпраці з фондом Міністерство фінансів в грудні випустило єврооблігації, залучивши 600 млн доларів.

Вдалим для України виявився і початок 2021 року. Висока дохідність (на рівні 10-11% річних) облігацій Мінфіну приваблює іноземних інвесторів.

Для їх купівлі, з грудня по березень, нерезиденти завели в нашу країну близько 1 млрд дол, що призвело до зміцнення гривні по відношенню до долара на 80 копійок, або на 3%.

Однак у будь-який момент вітер може подути у протилежний бік і тоді український уряд залишиться на самоті з величезною дірою у бюджеті та без підтримки зі сторони МВФ.

“Якщо обсяги стимулювання призведуть до перегріву економіки, то країни, що розвиваються, а особливо їхня найбідніша частина, першими відчують на собі погіршення ринкових настроїв. Як наслідок, різко знизиться можливості для залучення капіталу у національних валютах та суттєво подорожчають запозичення у твердих валютах”, — додає Олександр Мартиненко.

Це матиме вплив і на виконання українського державного бюджету, і на курсі гривні, глибинку падіння якої, без підтримки іноземних інвесторів, оцінити не береться ніхто.